Професійний портрет вчителя

Професійний портрет вчителя

СТРУК ІРИНА ПЕТРІВНА

Рік народження -1973

Освіта – вища, Волинський державний університет ім. Лесі Українки

Спеціальність за дипломом – вчитель географії та біології

Посада – вчитель географії

Стаж безпосередньої педагогічної роботи -20 років

Рік попередньої атестації- 2011 рік

Кваліфікаційна категорія – спеціаліст вищої категорії.

Проблема над якою працюю в міжатестаційний період – “Краєзнавчі дослідження як засіб активного пізнання географії”

Самоаналіз досвіду роботи

вчителя географії ЗОШ І-ІІІ ст..с. Седлище

Струк Ірини Петрівни

Струк Ірина Петрівна вчитель географії ,  екології та основ здоров’я  ЗОШ І-ІІІ ст..с. Седлище, спеціаліст вищої категорії, педагогічний стаж – 20 років.

Працюю в ЗОШ І-ІІІ ст..с. Седлище з 2007 року. З 2007 по 2014 р. працювала заступником директора школи з виховної роботи, очолювала методичне об’єднання класних керівників. З 2015 року є керівником окружного методичного об’єднання вчителів основ здоров’я.

Педагогічне кредо

Будьте самі шукачами, дослідниками.

Не буде вогника у вас – вам ніколи

не запалити його в інших

Василь Сухомлинський

Педагогічна проблема, над якою працюю:

 «Краєзнавчі дослідження  як засіб активного пізнання географії»

 

Найважливіші питання, які постають у навчальному процесі – як навчити учня, як викликати у нього бажання вчитися та отримувати від цього задоволення, позитивні емоції та результати. Важливою проблемою  сучасної школи є втрата зацікавленості учнів до навчання. Адже відомо, що більшого досягає не той, хто може, а той, хто хоче.  Знання швидко старіють. Це зумовлює принципово нові вимоги до діяльності вчителя та учнів.

Завдання вчителя сьогодні – відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Такий підхід сприятиме розвитку мислення, розумових творчих здібностей учнів.

Великий потенціал у цьому має застосування дослідницьких методів, які передбачають співробітництво вчителя й учнів і спрямовані на формування в особистості спроможності сприймати та адекватно відповідати на індивідуальні та соціальні виклики в умовах глобальної трансформації суспільства, самостійно визначати та вирішувати проблеми в певних сферах діяльності.   Отже, організація дослідницької діяльності при вивченні географії сприяє формуванню ключових компетентностей школяра, які засвідчують належний рівень його життєтворчості.

Основною формою організації навчальної діяльності є урок. Хороший урок, як правило, завжди вирізняється тим, що він насичений різноманітними навчальними ситуаціями і кожна з них викликає в учнів велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і настороженість. Так народжуються в діяльності учнів дорогоцінні моменти, які підводять їх до пошуків, здогадок, до самостійної творчості.

Так само, як ми вчимо говорити і писати, треба вчити мислити. Тому головним у навчанні також вважаю розвиток у дітей здібностей до самоуправління і самореалізації в навчальному процесі. Дослідження підтверджують, що для розвитку учня важливим є не тільки матеріал навчання, а і та форма, в якій він подається. Оскільки ключовою фігурою навчального процесу є вчитель, то від його майстерності, обізнаності, позиції на уроці (не як інформатор, а як організатор діяльності школярів) залежить ефективність вирішення поставлених завдань.

Розпалювати і підтримувати інтерес особистості до пізнання – глобальна задача сьогодення. Перед вчителем постає завдання так організувати  науково – дослідницьку діяльність, під час якої створюються комфортні умови навчання, за яких кожна дитина відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Закладені природою механізми розвитку дитини, що базуються спочатку на допитливості і пошуку, а згодом – на творчому самовдосконаленні, повинні підтримуватися за допомогою педагогів та застосовуваних ними технологій. Досвід виховання різновікових учнів дає підставу стверджувати, що творчий потенціал наявний у кожної дитини. Чи буде цей потенціал розкрито – залежить від роботи педагога.

Виняткові переваги географії як шкільного предмета, що охоплює всі життєві сфери, дозволяють знайти «ключик» до творчого розвитку кожного школяра, його самостійної інтелектуальної діяльності. Мета такої самоосвіти – отримувати знання особисто на творчому, експериментальному рівні, тобто аналізувати їх, осмислювати, знаходити для них практичне застосування. Для цього озброюю школярів цілим комплексом знань, умінь і навичок, які приводять до розв’язання проблемних ситуацій.

Сучасні вимоги високої результативності навчання вимагають використання багатьох різноманітних за формою та змістом шляхів оптимальної організації процесу інтелектуального творчого вдосконалення особистості кожного школяра. Намагаюсь так підвести своїх вихованців до розуміння тих чи інших понять, так підготувати їх до з’ясування суті того чи іншого явища природи і суспільства, щоб ті самі робили відкриття, використовуючи набуті знання і свою фантазію.

Географія — всеохоплююча наука, яка включає ряд пов’язаних між собою наук, що вивчають поверхню Землі, природні умови, населення, економічні ресурси. Всі знання про нашу планету доношу до учнів у такий спосіб, щоб їм було цікаво, щоб вони були впевнені в необхідності цих знань. Для досягнення високого рівня викладання матеріалу, постійно веду пошук різноманітних форм і методів навчання. Любов і майстерність педагога розкривають сили і можливості кожної дитини, дають радість успіху в реалізації творчих планів під час вивчення матеріалу. Якщо струни душі вчителя і учня звучать в унісон — це поштовх до реалізації великих планів.

На моїх уроках школярі — активні учасники навчально-виховного процесу. Тільки за таких умов можна чекати від них творчого сприйняття навчального матеріалу, інтересу до навчання. Працюючи з дітьми на уроці, я намагаюсь приділяти увагу кожному з них, одночасно працюючи з усіма дітьми. Класик дидактики Юрій Бабанський говорив: «Урок перш за все — взаємодія вчителя і учня».

Одним із важливих елементів сучасного уроку є перевірка, та актуалізація знань і вмінь учнів, яка передбачає кілька функцій (навчання, розвиток, контроль, виховання). Тому під час проведення цього етапу заняття застосовую методи і прийоми:

  1. Тестування. Систематична письмова тестова перевірка знань стимулює учнів до поглибленого вивчення матеріалу та засвоєння його основних питань.

Тестування — це швидкий спосіб перевірки знань, що охоплює всіх учнів, діти мають можливість отримати багато оцінок, знають власний рівень загальноосвітньої підготовки, ретельніше готуються до уроків. Я розробила тестування до тем «Річки Євразії», «Індія», «Країни Європи», «Літосфера» , «Рельєф України», «Клімат України», «Океани» та інші.

  1. Географічні диктанти досить швидко дозволяють визначити рівень засвоєння учнями матеріалу минулого уроку в цілому. При цьому методі роботи працює весь клас одночасно. В моєму доробку є географічні диктанти до уроків географії 7, 8,10 класів.
  2. Картки-завдання (різнорівневі) — цікавий метод перевірки знань. Вони дають змогу виявити теоретичні та практичні знання всього класу за порівняно короткий термін часу — 15-20 хвилин уроку, спонукає учнів до ретельного вивчення теми, до самостійної навчально-пізнавальної, пошукової роботи.
  3. Значну увагу приділяю картографічному методу навчання учнів. На своїх уроках обов’язково вимагаю від всіх учнів вивчення карти — «альфи й омеги» географії. Під час вивчення теми «План місцевості» у 6-му класі пропоную учням написати топографічні диктанти, де географічні об’єкти зашифровані умовними знаками. Під час визначення географічних координат виконують серію творчих завдань на знаходження певних географічних об’єктів. Переведення числового масштабу в іменований, рух за азимутами, вивчення і нанесення географічної номенклатури, розв’язування задач за топографічними та географічними картами – це завдання, які захоплюють учнів своєю новизною, своєрідністю і індивідуальністю. Для зацікавлення учнів на уроці використовує прийом «Дивуй». Повідомляю дивні факти або цікаву історію про географічний об’єкт, що вивчається, спонукаючи до активної пізнавальної активності. Дуже часто використовую роботу з «німою картою». Кожен учень отримує власний варіант завдання — контурну карту, в якій цифрами позначені географічні об’єкти. Учні повинні назвати географічний об’єкт, а в окремих завданнях і дати інформацію про нього.

5.Робота в групах. Дуже  важливо навчити дітей працювати самостійно. Адже тільки в процесі самостійної роботи з різноманітними джерелами географічних знань і в процесі передачі набутих власноруч знань іншим учням формуються найбільш стійкі компетенції. З цією метою практикую використання роботи в динамічних та постійного складу групах.

Працюючи в групах, учні вивчають матеріал та набувають вміння міжособистісного спілкування. Роботу в групах використовую при виконанні творчих і практичних завдань, для пошуку навчальної інформації, у підготовці та проведу же денні дебатів і презентацій, під час вивчення та повторення навчального матеріалу і т. ін.

Працюючи в групах, використовую такі форми інтерактивного навчання, як:

  • «мозковий штурм»;
  • робота в парах «доповідач — опонент»;
  • «шкала думок»;
  • «рольова гра»;
  • «ажурна пилка»;
  • « кооперативне навчання».

Щоб іти в ногу з наукою і часом,  під час пояснення нового матеріалу застосовую комп’ютерні технології.

До основних переваг при використанні мультимедійних засобів можна віднести:

  • яскраву ілюстративність (надають педагогу можливість ілюструвати урок, не розкриваючи зміст теми замість учителя);
  • фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями);
  • методична інваріантність (відеофрагменти можна використовувати на розсуд учителя на різних етапах уроку, переслідуючи різні методичні цілі);
  • інтегрованість (об’єднання матеріалу різних навчальних предметів, міжпредметні зв’язки);
  • диференційованість (можливість подати матеріал чи перевірити знання на різних рівнях);
  • скорочення часу вироблення технічних навичок;
  • використання віддалених у просторі баз даних;
  • діалог з програмою носить характер навчальної гри, що у більшості учнів підвищує мотивацію навчальної діяльності;
  • лаконічність (викладення більшої кількості інформації за короткий час, але ефективніше; таким чином заощаджується час уроку);
  • евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем);
  • можливість за коротший проміжок часу донести до учнів більший об’єм матеріалу;
  • учні більш комфортно і розкуто почувають себе під час нетрадиційної подачі знань;
  • з’являється зацікавленість у тих учнів, в яких неповністю сформовані навчальні навички;
  • полегшується робота вчителя під час підготовки до уроку.
  • індивідуальний підхід до кожного учня;
  • широкі можливості для самоконтролю.

На своїх уроках найчастіше  використовую комп’ютерні презентації уроків. Основна перевага цього методу в тому, що учні сприймають матеріал не тільки на слух, а й візуально, це дозволяє більш повно викладати матеріал даної теми. В процесі роботи з дітьми спрямовую їх не тільки на пасивний перегляд створених учителем презентацій, а й на власну творчу роботу — створення учнівських презентацій за певними темами, напрямами навчально-пізнавальної роботи, які пропонує вчитель або за власним бажанням учнів. Таким чином створені презентації країн Європи, Азії природоохоронні території Північної Америки;тем з розділів «Літосфера», «Гідросфера» курсу загальної географії.

В умовах знакових перетворень у сучасному суспільстві особливу увагу привертають проблеми, пов’язані насамперед з вихованням національно свідомої особистості. У “Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти” підкреслюється, що одним із основних завдань виховання в середніх закладах освіти є “розвиток почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток, активна діяльність школярів по поліпшенню умов життя в рідній місцевості, підвищенню матеріального і духовного рівнів життя народу, дійова участь у розбудові держави й духовному оновленні суспільства”. Використання краєзнавчого матеріалу при вивченні курсу географії є важливим для вирішення завдань сучасної освіти.

Ідея використання краєзнавчих матеріалів у процесі навчання була обґрунтована ще в працях відомого чеського педагога Я.А.Коменського. Пізніше різні аспекти шкільного краєзнавства досліджували Ж.Ж.Руссо, М.В.Ломоносов, К.Д.Ушинський та інші.

Основним завданням краєзнавства є вивчення природи, населення, господарства, історії та культури рідного краю з пізнавальною, науковою, виховною, практичною метою.

Вважаю, що одним із важливих кроків у роботі над проблемою є пошуково-дослідницька діяльність, яка являється основою краєзнавчого підходу у викладанні географії, залучає до наукового пізнання свого краю. Школярі беруть активну участь у Всеукраїнських туристсько-краєзнавчих експедиціях, створюють учнівські проекти, збирають та систематизують спогади місцевих жителів, здійснюють походи по рідному краю, беруть активну участь у районних краєзнавчих конкурсах. Результатом роботи над проектами є науково – дослідницька праця і участь у МАН -«Водозабезпечення та водовідведення у селі Седлище Любешівського району. Аналіз стану питної води », «Динаміка та сучасний стан популяції бобра річкового на Тобольській осушувальній системі», «Аналіз демографічної ситуації в селі Седлище Любешівського району»; участь в обласному етапі конкурсу краєзнавчих експедицій  «Звіт » (5 місце), 1 місце в районному етапі конкурсу «Моя Батьківщина – Україна» та участь в обласному етапі – робота «Топоніми села Седлище Любешівського району»; участь в конкурсі екологічних проектів – 2 місце в обласному конкурсі «Дотик природи» 2014 рік, «Дослідження стану пришкільної території»- 1 місце в районному етапі, участь в обласному етапі конкурсу «Інтел-Еко-Україна» (робота відмічена грамотою обласного відділу освіти)2016 рік .

Педагогічна професія — особлива. Скільки б не працював, криницю педагогічної мудрості не вичерпати. Особистість кожного учня — неповторна. І якщо вчитель хоче стати висококваліфікованим, він обов’язково включиться в пошук, щоразу по-новому застосовуватиме свої знання й уміння, інноваційні технології освіти.